Внаслідок релокації сільськогосподарських підприємств у Західну Україну спостерігається суттєве збільшення поголів’я великої рогатої худоби (ВРХ) та корів у цьому регіоні.
Про це розповідає AgroWeek
Статистика поголів’я ВРХ і корів станом на жовтень 2025 року
За попередніми даними Держстату, на 1 жовтня 2025 року в Україні нараховується 2 млн 83,7 тис. голів ВРХ, серед яких 1 млн 121,7 тис. корів. Проте, у порівнянні з 1 вересня 2025 року, загальна чисельність ВРХ скоротилася на 40,6 тис. голів (на 1,9%), а кількість корів зменшилася на 9,3 тис. (на 0,8%). У річному вимірі, порівняно з жовтнем 2024 року, поголів’я ВРХ зменшилося на 211 тис. голів (на 9%), а корів — на 121 тис. голів (на 10%). Близько 45% поголів’я утримується на промислових підприємствах, а решта 55% — у господарствах населення.
У промисловому секторі зберігається тенденція до нарощування поголів’я: тут утримується 945,5 тис. голів ВРХ, що на 13 тис. більше (плюс 1,4%) у порівнянні з початком вересня. Кількість корів у цьому секторі становить 383,6 тис., що на 2,1 тис. більше (плюс 0,55%). За рік приріст ВРХ на підприємствах склав 22,6 тис. (плюс 2,45%), а корів — 7,7 тис. (плюс 2%).
У присадибному секторі навпаки спостерігається зменшення: тут утримується 1 млн 138,2 тис. голів ВРХ, що на 53 тис. менше (мінус 4,5%) за місяць. Кількість корів у господарствах населення становить 738,1 тис., що на 11 тис. менше (мінус 1,5%). За рік чисельність ВРХ у домогосподарствах скоротилася на 233 тис. (мінус 17%), а корів — на 129 тис. (мінус 15%).
Зміни у регіонах і причини релокації тварин
За даними Держстату, найбільший приріст поголів’я корів на сільськогосподарських підприємствах у річному розрізі зафіксовано в Харківській області (плюс 16%), Рівненській (плюс 13%), Миколаївській (плюс 12%), Івано-Франківській (плюс 11%), Хмельницькій (плюс 9%), Чернігівській (плюс 6%), Львівській (плюс 5%), Тернопільській, Волинській, Черкаській (по плюс 4%), Житомирській (плюс 2%) та Полтавській (плюс 1%).
“Скорочення поголів’я ВРХ є давньою проблемою України через відсутність ефективної державної програми підтримки молочного скотарства. Війна лише погіршила ситуацію. Триває різке скорочення поголів’я на Сході і Півдні. Сільгосппідприємства релокують корів з Сумської та Дніпропетровської області в безпечніші регіони Західної України в умовах активізації російських ракетно-бомбових ударів по прикордонним та прифронтовим населеним пунктам”.
Водночас у Закарпатській, Чернівецькій та Вінницькій областях поголів’я корів скоротилося, що пов’язано із вибракуванням непродуктивних тварин. Внаслідок релокації Хмельницька, Вінницька та Житомирська області піднялися до лідерів за кількістю поголів’я.
Більшість ферм в Україні були збудовані ще у 1970–1980-х роках і вже не відповідають сучасним вимогам для утримання худоби. Дефіцит сучасних приміщень створює ризики для подальшого скорочення поголів’я. Підприємства утримуються від інвестицій у розширення стад через війну та нестачу обігових коштів. Дослідження «Україна: вплив війни на прибутковість сільськогосподарського виробництва» (УКАБ, Мінагро, GFDRR) підтверджує, що виробничі витрати фермерів зростають швидше, ніж ціни на готову продукцію, через подорожчання кормів, електроенергії, девальвацію гривні та зниження купівельної спроможності населення.
Попри труднощі, молочнотоварні ферми у більш безпечних регіонах модернізують виробничі потужності та нарощують високопродуктивне поголів’я корів. За оцінками Асоціації виробників молока, наразі не менше 40 господарств впроваджують зазначені заходи.
Половина всього поголів’я ВРХ України зосереджена в таких областях:
- Хмельницька — 195,8 тис. голів
- Полтавська — 178,8 тис. голів
- Вінницька — 154,5 тис. голів
- Тернопільська — 128,2 тис. голів
- Черкаська — 127,6 тис. голів
- Одеська — 127,2 тис. голів
- Чернігівська — 127,1 тис. голів