Червона гниль качанів кукурудзи є поширеним захворюванням у регіонах із помірним кліматом, що може завдавати суттєвої шкоди врожаю. Виявити хворобу на початкових етапах дозволяє уважний моніторинг посівів у період формування зерна.
Про це розповідає AgroWeek
Перші прояви та характерні ознаки
Початкові симптоми червоної гнилі з’являються уже на етапі молочно-воскової стиглості зерна. На верхівці качанів спостерігається наліт грибниці, який поступово може охоплювати значну частину качана. Уражене зерно набуває характерного червоноцегляного відтінку, стає крихким і містить порожнини, заповнені міцелієм збудника. За умов підвищеної вологості на поверхні зерна утворюються рожеві спорові нальоти.
“Навіть якщо зародок є живим, проростки часто чорніють між первинними та вторинними корінцями й гинуть.”
Шляхи поширення інфекції та фактори ризику
Основними джерелами інфекції залишаються рослинні рештки кукурудзи, що залишаються на полі після збирання. Саме в них зимують плодові тіла гриба, які навесні продукують аскоспори, здатні заражати нові рослини. У літній період відбувається додаткове поширення хвороби за допомогою конідій. Міцелій та конідії збудника можуть зберігати життєздатність у ґрунті протягом року, а аскоспори залишаються активними понад два роки.
Розвитку і активному поширенню червоної гнилі сприяє тривала волога погода та помірні температури під час достигання качанів. Особливо небезпечними є роки з рясними опадами у другій половині літа та восени, коли створюються ідеальні умови для розвитку хвороби.
Нагадаємо, згідно з прогнозами, у 2026 році однією з основних загроз для кукурудзи залишатиметься стебловий метелик.