Вирощування лохини на гірських схилах суттєво відрізняється від традиційного насадження на рівнинній місцевості. Основна особливість полягає у зміненій схемі посадки: якщо на рівнинах міжряддя зазвичай становить 3 метри при відстані в 1 метр між рослинами (разом близько 3300 кущів на гектарі), то в умовах гірських схилів цей показник ширший — міжряддя збільшують до 3,4-3,5 метра, залишаючи метр між рослинами. У підсумку на гектарі висаджують 2900-3000 кущів.
Про це розповідає AgroWeek
Вплив рельєфу та клімату на технологію вирощування
Богдан Боднар, директор господарства «Органічний Сад», яке спеціалізується на лохині у Карпатах на висоті 550-600 метрів над рівнем моря, підкреслює необхідність адаптації технології до складних умов. Ширші міжряддя дозволяють безпечно працювати технікою на схилах, адже у разі непередбачуваного руху трактора зростає ризик пошкодження насаджень.
«Наша схема посадки з дещо ширшими міжряддями через те, що треба передбачати, щоб трактор у разі якогось нештатного з’їзду не пошкодив насадження. Його просто може занести на схилі в сторону», – пояснює він.
Труднощі агротехніки та погодні виклики
За спостереженнями Боднара, після затяжних дощів гірські схили довше залишаються вологими, ускладнюючи роботу агротехніки. Підвищена мінливість погоди у горах також впливає на оперативність виконання запланованих робіт: сонячні періоди можуть раптово змінюватися зливами, що затримує обробіток ділянок і догляд за рослинами.
Фахівці наголошують, що у гірських умовах ранні сорти лохини нерідко втрачають свою економічну привабливість, оскільки кліматичні фактори значно впливають на їх урожайність та якість продукції.