Поточний рік став випробуванням для українських аграріїв, які займаються вирощуванням соняшнику. Всі прорахунки у технологіях вирощування культури, що накопичилися за останні роки, стали очевидними для тих фермерів, які нехтували сівозміною, внесенням мінеральних добрив та іншими ключовими агротехнічними заходами.
Про це розповідає AgroWeek
Хвороби соняшнику: нові та традиційні загрози
За словами співвласника ТОВ «Володимирівське» з Кіровоградської області Анатолія Григорчука, соняшник залишається дуже вразливим до хвороб, спектр яких змінюється залежно від погодних умов. Зокрема, у вологі та прохолодні сезони спостерігається несправжня борошниста роса, хоча цьогоріч її поширення було незначним у центральному регіоні.
«Соняшник в цілому дуже вразливий до хвороб. При чому за різних погодних умов вони бувають різними. Зокрема, за вологих прохолодних умов це несправжня борошниста роса. В цьому році у нашій зоні вона була проявлена несуттєво. Найкращий метод боротьби з цією хворобою – це вибір «правильних» гібридів. З’явилася біла іржа соняшнику, якої раніше у нас ніколи не було. А найшкодочиннішою хворобою соняшнику практично щороку є фомопсис, який розвивається у вологому повітрі (достатньо ранішньої роси) та за температури 25-28 °С», – зазначає Анатолій Григорчук.
Вперше в регіоні була зафіксована біла іржа, яка раніше не спостерігалася на соняшнику. Водночас фомопсис залишається найбільш небезпечною хворобою культури протягом кількох років поспіль. На думку експерта, пік розвитку фомопсису спостерігається у першій декаді липня, тому посіви, що цвітуть після 20 липня, демонструють вищу врожайність. Це пов’язано з тим, що перші атаки хвороби у «пізніх посівах» припадають на стадію вегетації, що знижує рівень ураження рослин.
Актуальні виклики у захисті соняшнику
Серед інших захворювань у 2025 році аграрії стикнулися з ботрітісом (сіра гниль) та склеротинією (біла гниль). За спостереженнями, сіра гниль трапляється частіше, ніж склеротинія, і зазвичай поступається лише фомопсису за рівнем поширеності. Особливістю цього року стало масове поширення різопусу (суха гниль), який активізується при температурі понад 30 °С. Фахівці наголошують, що ефективних методів генетичного або хімічного захисту від різопусу наразі не існує.
«Цього року поширення хвороб було трохи іншим. Лідером був різопус (суха гниль), який розвивався за високих температур цього року (понад 30°С). Зауважу, що генетичної та хімічної стійкості до різопусу немає», – додав аграрій.
Варто зазначити, що за оперативними даними, станом на вересень 2025 року в Україні вже обмолочено понад 43% площ під соняшником, а найвищі показники врожайності зафіксовано у Вінницькій області. Аграрії роблять висновки щодо необхідності дотримання технологічної дисципліни та оновлення підходів до захисту посівів від хвороб.