Використання органічного землеробства дозволяє мінімізувати вплив хімічних засобів захисту рослин та синтетичних добрив на здоров’я людини. Одним із ефективних способів відновлення і покращення ґрунту є посів сидератів, серед яких гірчиця посідає особливе місце завдяки своїм властивостям.
Про це розповідає AgroWeek
Переваги вирощування гірчиці як сидерату
Гірчиця вирізняється швидким проростанням і активним зростанням, її вегетаційний період триває лише 30–45 днів. Ця рослина практично не має природних шкідників і хвороб, тому сприяє «очищенню» ґрунту перед висадкою інших культур, а також приваблює на ділянку бджіл.
Посів сидерата цілком економічний — на 1 сотку потрібно від 200 до 400 г насіння.
Гірчиця як сидерат має низку суттєвих переваг:
- Підвищує родючість ґрунту без додаткового внесення мінеральних добрив.
- Захищає ґрунт від вивітрювання і пересихання завдяки щільному покриву.
- Сприяє пухкості та аерації ґрунту.
- Рослинні залишки, закладені в землю, створюють живильне середовище для розвитку корисної мікрофлори.
- Гірчичні ефірні олії відлякують багатьох шкідників.
- Здатна пригнічувати ріст бур’янів.
- Гірчиця є цінним медоносом.
- Допомагає дотримуватись сівозміни на городі.
Терміни та особливості осіннього посіву гірчиці
Гірчицю можна висівати як навесні, так і восени. Висівання починають із другої половини березня і завершують у середині вересня (озимий спосіб). Найчастіше її сіють після збирання основної культури, але не варто висівати після капусти.
Для осіннього посіву оптимальним часом вважається період із середини серпня до середини вересня, а найкраще — наприкінці серпня. Це дозволяє рослинам достатньо зміцніти до настання холодів.
Норма висіву гірчиці залежить від різних факторів. У середньому на одну сотку потрібно 300–350 г насіння, а для одного гектара — близько 4 кг. Важливо пам’ятати, що посівний матеріал зберігає схожість до трьох років, після чого його якість і здатність до проростання знижуються.
Осінній посів проводять після збирання основних культур. Перед висіванням необхідно ретельно розпушити ґрунт, заглибити насіння на глибину до 7 см, дотримуючись відстані між рядами не менше 15 см. Далі ділянку варто вирівняти граблями, присипати насіння ґрунтом і помірно полити.
Після дозрівання сидерата частина господарів розкидає бадилля по поверхні ділянки, інші перекопують або заорюють ґрунт із залишками рослин. Обидва способи є ефективними для збагачення ґрунту.