Агрометеорологічні умови перезимівлі озимих культур в Одеській області у першій декаді лютого оцінювалися як задовільні. Через нестійкий зимовий спокій рослини витрачали пластичні речовини внаслідок дихання, що впливає на запас сухої біомаси перед весняним відростанням.
Про це розповідає AgroWeek
Пошкодження надземної маси та життєздатність рослин
На посівах, які не були вкриті сніговим покривом, за попередні періоди зими через мороз і вітер зафіксовано пошкодження надземної маси рослин і її пожовтіння. Найбільше це помітно на ячмені озимому та ріпаку озимому. Водночас аналіз стану рослин і відрощування свідчить про їхню загальну життєздатність, що дозволяє сподіватися на часткове або повне відновлення вегетації.
Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущення знижувалась до 5-10 °C морозу, що залишалось вище від розрахункових критичних значень вимерзання для окремих культур. За оцінками агрометеорологів, критичні температури вимерзання на 10 лютого становили: для пшениці озимої у фазі кущення — мінус 16-17 °C, для ячменю озимого — мінус 12-13 °C.
Ризики для слабко розвинених посівів ріпаку
Найбільш уразливі — слаборозвинені посіви ріпаку озимого, які не мали снігового покриву. На окремих полях такі рослини сформували лише 2–4 листки, що відноситься до ризикованої фази перезимівлі. За сильних морозів і утворення притертої льодової кірки можливе зрідження посівів унаслідок загибелі частини рослин.
Остаточну оцінку стану посівів можна буде надати лише після сходу снігу та відновлення весняної вегетації, коли стане помітною реальна здатність культур до відростання і регенерації. Відростування озимих у Хмельницькій області засвідчило добру регенеративну здатність рослин, що дає підстави очікувати подібної реакції й в інших регіонах за сприятливих умов.