Зниження експорту та слабкий внутрішній попит, а також падіння світових цін і наслідки блекаутів, створюють тиск на закупівельні ціни молока-сировини в Україні.
Про це розповідає AgroWeek
“Скорочення експорту, слабкий попит на внутрішньому ринку, зниження світових цін на біржові товари та наслідки блекаутів впливатимуть на зниження цін на молоко-сировину. Покращити справи в молочній галузі може посилення боротьби з фальсифікатом та сірим імпортом молочних продуктів в Україну, – повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Георгій Кухалейшвілі”.
Динаміка закупівельних цін на молоко різних ґатунків
Станом на 10 листопада середня закупівельна ціна молока екстра ґатунку складала 17,05 грн/кг без ПДВ, що на 20 копійок менше, ніж місяцем раніше. Діапазон цін у господарствах для цього ґатунку коливався від 16,50 до 17,50 грн/кг, при цьому нижня межа знизилася на 50 коп., а верхня – на 70 коп.
Молоко вищого ґатунку коштувало в середньому 16,90 грн/кг без ПДВ, що на 15 коп. менше, ніж у попередньому місяці. Діапазон цін – від 16,50 до 17,10 грн/кг, при цьому нижня межа впала на 30 коп., а верхня – на 50 коп.
Для першого ґатунку середня ціна становила 16,50 грн/кг без ПДВ, що теж на 15 коп. менше порівняно з минулим місяцем. Мінімальна ціна залишилася на рівні 16,50 грн/кг, а максимальна знизилася до 16,70 грн/кг, тобто на 50 коп.
Середньозважена ціна трьох основних ґатунків молока сягнула 16,95 грн/кг без ПДВ, що на 18 коп. менше відносно попереднього місяця.
Виклики для галузі: складські залишки, експорт та вплив блекаутів
За словами Георгія Кухалейшвілі, зниження закупівельних цін спостерігається по всіх ґатунках молока, оскільки внутрішня пропозиція переважає над попитом, а склади залишаються переповненими, що ускладнює реалізацію товару.
Після 29 жовтня експорт молочної продукції в країни ЄС не відновився попри оновлені квоти. Європейські трейдери пропонують українським виробникам нижчі ціни, що пов’язано із глобальним зниженням цін на біржові молочні продукти. Одночасно фіксується подальше падіння цін на вершкове масло у країнах Європи і Океанії, а експорт цього продукту до Казахстану, Молдови та Південного Кавказу скоротився через посилення конкуренції.
Внутрішній ринок також залишається слабким – попит на молочні продукти невисокий, супермаркети проводять акційні знижки, проте на складах усе ще накопичено значні обсяги продукції. Без звільнення складів розраховувати на стабілізацію цін чи пожвавлення попиту складно. Очікується, що напередодні новорічних свят попит може дещо зрости.
Блекаути посилюють проблеми галузі: перебої з електропостачанням ускладнюють зберігання і продаж молочних продуктів, а використання дизельних генераторів підвищує виробничі витрати. Виробництво сухого молока, казеїну та вершкового масла стає дедалі менш рентабельним.
Ймовірно, у другій половині листопада молокопереробні підприємства ініціюють подальше зниження закупівельних цін, посилаючись на скорочення експортної виручки, необхідність покращення оборотного капіталу та високу заборгованість торгових мереж у ситуації низького попиту.
У найбільш несприятливому сценарії переробники можуть почати відмовлятися від молока-сировини, що може спричинити скорочення виробництва на молочнотоварних фермах у 2026 році.
Для стабілізації ситуації експерти радять державі посилити контроль за обігом фальсифікованої продукції й перекрити сірий імпорт молочних товарів, щоб розчистити внутрішній ринок для продукції українських виробників.