В Україні дрібнотоварне свинарство опинилося під загрозою зникнення через можливу заборону подвірного забою свиней, що пов’язано із порушенням санітарних норм. Такий підхід вже давно застосовується у багатьох розвинених країнах, де дотримання ветеринарно-санітарних вимог є обов’язковим для забезпечення безпеки продовольства та захисту довкілля.
Про це розповідає AgroWeek
Проблеми галузі: африканська чума та відсутність інфраструктури
За словами співзасновника ТОВ «Рябушківський бекон», голови громадської спілки «Асоціація тваринників та птахівників Сумщини» Ігоря Вощенка, основною причиною можливого зникнення дрібного свинарства стане посилення законодавчих норм після завершення війни. Очікується, що будуть запроваджені значні штрафи за жорстоке поводження з тваринами та забруднення навколишнього середовища відходами після забою.
«Переконаний: після війни буде ухвалено відповідні законодавчі зміни, які передбачатимуть великі штрафи за жорстоке поводження з тваринами й забруднення довкілля через заховання відходів після забою», — зазначив він.
Вощенко також наголосив, що неконтрольоване вирощування свиней у приватних господарствах є одним із чинників поширення африканської чуми свиней. Для подолання цієї проблеми необхідно створити систему офіційних забійних пунктів, які забезпечать дотримання санітарних стандартів та контроль якості м’яса.
Шляхи розвитку: типові та пересувні бойні
Фахівець вважає, що для збереження і розвитку дрібнотоварного фермерського свинарства потрібно збудувати сучасні бойні в кожному районі, де мешканці могли б офіційно забивати свиней і реалізовувати продукцію. Проте, на сьогоднішній день будівництво таких об’єктів не врегульоване, бракує типових проектів і чітких вимог до розташування та облаштування бойні.
На думку Вощенка, держава у співпраці з територіальними громадами повинна розробити типовий проєкт забійного майданчика з усіма необхідними комунікаціями і розмістити поруч переробне підприємство, щоб створити комплексний виробничий хаб. Опісля такі об’єкти можна було б передавати бізнесу через аукціон для подальшої експлуатації та розвитку галузі.
Існує також альтернатива – використання модульних або пересувних бойнь, які вже застосовуються в інших країнах. Однак в Україні така форма діяльності ще не врегульована законодавчо, що створює додаткові бар’єри для дрібних виробників.
Вощенко зазначає, що великі виробники та переробники свинини не зацікавлені у розвитку малих господарств, здатних утримувати 300-500 голів, оскільки це може вплинути на структуру ринку та конкуренцію.