У Херсонській області спостерігається гостра логістична криза, яка загрожує перспективі проведення наступного аграрного сезону. Попри те, що землі обробляються, люди працюють і врожай зібрано, аграрії не можуть його реалізувати через фактичну руйнацію логістичних ланцюгів та високий рівень небезпеки в регіоні.
Про це розповідає AgroWeek
Ключові причини глибокої логістичної кризи
Після деокупації Херсонщини сільське господарство формально функціонує, проте на практиці фермери зіткнулися з майже повним паралічем транспортної інфраструктури. Перевізники відмовляються заходити до регіону через постійні обстріли, активність дронів та репутацію області як «зони підвищеного ризику». Особливо це стосується перевезення небезпечних вантажів, таких як пальне, добрива й великогабаритне зерно.
У результаті фермери змушені звертатися до десятків компаній у пошуках транспорту, що раніше вирішувалося одним дзвінком. У високий сезон це питання стає критичним, адже затримки у вивезенні призводять до неможливості продати врожай.
Ланцюгова реакція: від логістики до соціальної напруги
Нестабільність логістики створює замкнене коло: зерно не вивозиться — гроші не надходять — фермери не можуть розрахуватися з пайовиками. Частина власників земельних паїв розуміє складну ситуацію, однак інші вимагають негайних виплат або погрожують передати землю іншому орендарю. На практиці, через мінування, близькість до лінії фронту та відсутність спеціалістів, такі дії часто нереальні, але соціальна напруга лише зростає.
“Проблема з логістикою не розв’яжеться силами ринку. Страх не компенсується підвищеним тарифом. Навіть якщо фермер готовий платити більше, ключове питання — готовність водія їхати”.
За словами експерта Сергія Сорокунського, навіть збільшення тарифів на перевезення не вирішує ситуації, оскільки ризик для водіїв залишається надто високим. Зараз усе тримається на поодиноких працівниках, які свідомо йдуть на ризик, але цього не вистачає для забезпечення обсягів аграрного бізнесу.
Шляхи виходу зі складної ситуації
- Державне страхування ризиків: Запровадження реального страхування техніки, вантажів і життя водіїв, а також субсидування таких програм або створення спеціальних логістичних коридорів для безпечного вивезення агропродукції з прифронтових регіонів.
- Гарантовані логістичні оператори: Організація роботи компаній через державно-приватне партнерство із компенсацією ризиків та чіткими протоколами безпеки.
- Локальні перевалочні та зберігальні хаби: Створення хабів поруч із відносно безпечними зонами зменшить кількість небезпечних рейсів безпосередньо до фронтових територій.
- Кооперація аграріїв: Об’єднання зусиль фермерів у питаннях логістики, спільні контракти та централізовані переговори з перевізниками дають більше шансів вирішити проблему, ніж поодинокі спроби.
Ця ситуація не є локальною проблемою лише Херсонщини. Це випробування для здатності держави підтримати економіку прифронтових регіонів на практиці. Відсутність системних рішень може призвести до втрати довіри пайовиків, знищення аграрного потенціалу та глибокої економічної стагнації на роки вперед.
Поки аграрії Херсонщини працюють, долаючи численні виклики, без стратегічних змін у логістиці регіон ризикує залишитися без майбутнього агросезону та, ймовірно, без тих, хто наважиться сіяти нові врожаї.