Херсонські фермери зберігають овочівництво завдяки зрошенню з Інгульця

Херсонські овочівники виживають завдяки зрошенню з Інгульця

Після руйнування Каховської гідроелектростанції, спричиненого росією, Херсонська область опинилася без основного джерела води, що призвело до суттєвих змін у кліматі та втрати високої врожайності. У 2025 році регіон зіткнувся з посухою, аномальною спекою та втратою майже 100 тисяч гектарів посівів. Попри ці складнощі місцеві аграрії продовжують вирощувати овочі та баштанні культури, спираючись на локальні системи зрошення, зокрема на воду з річки Інгулець.

Про це розповідає AgroWeek

Зміни у структурі сільського господарства Херсонщини

Директор Департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської ОДА Дмитро Юнусов зазначає, що підрив Каховської ГЕС суттєво вплинув на виробництво:

«Ми фіксуємо аномальну спеку, відсутність опадів і майже 100 тис. га повністю знищених врожаїв. Температура піднялась на 1–2 °С, що суттєво вплинуло на врожайність культур і структуру посівів».

За словами начальника обласного гідрометцентру Юрія Кіріяка, за цей рік у регіоні випала лише третина середньорічної норми опадів. Втрата Каховського водосховища призвела до зникнення великих площ зрошуваних земель, які раніше були джерелом вологи для полів і підтримували мікроклімат області.

Зрошення — ключ до виживання аграріїв

У Бериславському районі, який розташований поблизу колишнього водосховища, більшість посівів зернових і технічних культур була втрачена. Частина господарств змушена переглядати виробничу стратегію. За словами Юнусова, зараз аграрії віддають перевагу овочевим культурам, оскільки з невеликих площ можна отримати більший прибуток. Проте для успішного вирощування необхідне зрошення. Вже відновлено понад 1 тисячу гектарів на Інгулецькій системі, і у 2026 році планується розширення площ під зрошення ще на кілька тисяч гектарів.

Водночас вода з Інгульця має підвищену солоність, що обмежує вибір культур для вирощування. Аграрії експериментують: хтось обирає льон замість соняшнику, інші переходять на баштанні культури, які краще адаптовані до посухи. Однак без відновлення Каховського водосховища ризик перетворення регіону на пустелю залишається високим.