Фермерське господарство «Світанок Старі Маяки» з Одещини створило змішаний горіховий сад площею 105 гектарів, поєднавши вирощування волоського горіха та фундука. Підприємство має намір розширити площу садів до 300 гектарів та вийти на світовий ринок.
Про це розповідає AgroWeek
Досвід та вибір сортів
Господарство розпочало свій шлях у Херсонській області, де під окупацією залишилося понад 7000 гектарів землі. Внаслідок втрати доступу до цих територій фермери створили розсадник на Одещині, щоб ефективніше дослідити можливості вирощування горіхових культур та визначити економічну доцільність такого бізнесу. Представник підприємства Олег Гладкий зазначає, що на старті фахівці брали участь у конференціях з горіхівництва у Молдові, Франції, США, переймали міжнародний досвід та аналізували доступні технології.
«Ми брали участь в усіх конференціях, присвячених горіхівництву, в Молдові, Франції тощо, а потім їздили навіть у США, щоб перейняти й американський досвід вирощування промислових садів», – зазначив Олег Гладкий.
Роки 2012–2013 були переломними для галузі, адже в Україні не існувало жодного промислового саду волоського горіха чи фундука. Відсутність якісного садивного матеріалу та інформації про відповідні сорти стала головною перепоною для розвитку бізнесу. Вирішивши почекати три роки, поки перші сади почнуть давати врожай, фермери повернулися до ідеї після невдалого досвіду з французькими саджанцями, які майже повністю вимерзли, та молдовськими, що не вступили в плодоношення. Підприємство вирішило спробувати американський сорт волоського горіха Чандлер, який успішно вирощували в Молдові, а для фундука обрали промисловий сорт Тонда ді Джиффоні, лідер для кондитерської галузі.
Технології вирощування та підготовка до експорту
Підхід до вирощування був максимально прагматичним: господарство заклало 100 гектарів фундука та 5 гектарів волоського горіха, а також розвиває власний розсадник, проходячи процедуру сертифікації. Одночасне вирощування двох культур ускладнює бізнес, адже терміни збору врожаю різні — фундук достигає раніше, ніж волоський горіх. Однак це дозволяє використовувати одне обладнання та робочу силу.
Особливу увагу приділяють питанню запилення, оскільки обидві культури не є самозапильними. Для волоського горіха достатньо 5% дерев-запилювачів, які легко знайти у лісосмугах. З фундуком ситуація складніша — у регіоні немає природного фону для запилення, тому для сорту Тонда ді Джиффоні висаджують запилювачі Мортарелла та Тонда Романа, закуплені в українській компанії.
Господарство використовує схему посадки з міжряддям 6 метрів для горіхів та 3 метри для фундука. Для фундука застосовують американську технологію вирощування деревом, що дозволяє надалі змінити розміщення до схеми 6х6 метрів. Водночас у північних регіонах України оптимальніша менша ширина міжряддя завдяки кращому зволоженню. Для обробітку саду придбано трактор турецького виробника, який успішно працює вже другий сезон.
Зрошення — обов’язковий елемент сучасного горіхівництва незалежно від регіону. Підземну систему поливу у господарстві облаштувала компанія «Іррігатор Україна». Такий тип зрошення дозволяє накопичувати вологу у ґрунті, уникати поверхневих трубок та забезпечувати зручність обробітку саду. Однак у перший рік після посадки підземне зрошення не працює, оскільки коренева система рослин ще недостатньо розвинена, тому крапельні лінії розміщують на відстані 50 см від рослин.
У регіоні випадає близько 400–450 міліметрів опадів на рік, тому норма поливу для горіхових культур становить до 60 літрів на одну рослину щодня. Обрізка рослин проводиться навесні, щоб уникнути ураження морозами, а влітку на фундуку вручну видаляють молоді пагони. Для стимуляції росту навесні застосовують азотні добрива, а восени — фосфорні, усі поживні речовини вносять шляхом фертигації.
Догляд за волоським горіхом і фундуком загалом схожий, хоча боротьба зі шкідниками має свої особливості — обов’язкове застосування інсектицидів. Важливою умовою є нейтральний ґрунт, який забезпечує краще засвоєння поживних речовин. Якість води для поливу має бути високою, адже всі поживні препарати додаються саме через систему зрошення.
«Якщо хтось називає горіх культурою для лінивих, мовляв, посадив і за ним можна не доглядати, то це не так. За рослиною потрібно доглядати, щоб вона давала максимальний результат», – наголосив Олег Гладкий.