У 2025 році в Правобережному Лісостепу України було зафіксовано масове поширення хвороб зерна, що набули характеру епіфітотії. Причиною цього стали часті дощі під час періоду дозрівання та жнив, які створили ідеальні умови для розвитку грибкових інфекцій. Внаслідок несприятливої погоди значна частина зернових посівів зазнала ураження, що негативно вплинуло на якість та обсяг врожаю.
Про це розповідає AgroWeek
Особливості ураження та вплив на якість зерна
У статті, опублікованій в журналі The Ukrainian Farmer, старша наукова співробітниця й дорадниця з агрономії Людмила Погоріла (Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН) описує, що через масове ураження заготівельні організації часто змушені були знижувати клас зерна або визнавати його нестандартним. Зерно, на якому фіксували характерні ознаки хвороб, нерідко отримувало позначення «сажкове» — тобто таке, що містить патогенні організми у кількості, що перевищує допустимі норми. Водночас зовнішні ознаки, як-от темний наліт у зоні боріздки чи борідки, не завжди свідчать про зараження зерна твердою сажкою.
“Збудниками цієї хвороби є гриби Tilletia caries і Tilletia laevis, які мають специфічні механізми зараження, що не завжди проявляються у вигляді поверхневих змін. Тому візуальна діагностика не може бути єдиним критерієм оцінювання якості зерна. Ще менш імовірним є зараження зерна летючою сажкою, збудником якої є гриб Ustilago tritici”.
Грибкові інфекції та втрати врожаю
Теліоспори патогенних грибів здатні поширюватися під час цвітіння пшениці, однак їхнє потрапляння на зернівку після формування колоса трапляється рідко. Тому наявність спор на поверхні зерна не завжди означає фактичне зараження, а може бути наслідком вторинного забруднення чи впливу інших факторів. Підвищена вологість та затяжні дощі під час достигання зернових активізують розвиток епіфітної мікофлори, що призводить до зниження якості та посівної придатності зерна, а також до втрати його товарної привабливості і харчової цінності.
У періоди, коли жнива затягуються через несприятливу погоду, врожай втрачає основні якісні характеристики, оскільки зерно тривалий час перебуває у вологому середовищі, сприятливому для розвитку грибів. Така ситуація особливо критична для фермерів, адже втрати можуть бути суттєвими. Зокрема, щорічні втрати врожаю сої через пліснявіння насіння в Україні становлять від 5% до 20%.