Якісне зберігання картоплі є ключовим етапом у забезпеченні високих врожаїв і мінімізації втрат. Експерти вітчизняного ринку наголошують, що головним фактором для тривалого зберігання є фізіологічне дозрівання бульб, особливо коли збір врожаю відбувається у жовтні. Цього сезону пізнє формування шкірки ускладнило процес, але технологічні інновації допомогли зберегти якість продукції.
Про це розповідає AgroWeek
Інноваційні підходи до підготовки картоплі до зберігання
Серед новітніх практик, які були впроваджені цього року, фахівці відзначають використання голландських «стоп-шоків». Ця технологія дозволила знизити рівень дефектів бульб під час надходження на сховище до 0–5%. Також для виявлення прихованих дефектів застосовували імпровізований «хотбокс» – інкубатор, який протягом 12 годин прогріває бульби при температурі до 40°C. Завдяки цьому вдалося налагодити систему триступеневого контролю: на комбайні, при доставці на сховище та перед закладанням на зберігання.
Експерти радять не закладати картоплю на зберігання раніше 15 вересня, оскільки високі температури на вході (до 25°C) вимагають більше енергозатрат для охолодження.
Переваги різних способів зберігання
Зберігання картоплі насипом отримало перевагу завдяки швидкості засипання (1 тис. тонн заповнюють за 1,5–2 доби), енергоефективності охолодження та рівномірному розподілу повітря по всій масі. Об’єм сховища при зберіганні насипом сягає 10 тис. тонн, тоді як у контейнерах — лише 5 тис. тонн. Контейнерне зберігання залишається актуальним лише для невеликих партій різних сортів і забезпечує мобільність, проте складніше організувати поступове вивантаження з підігрівом.
Для мінімізації ризиків при зберіганні різних типів картоплі встановлені обмеження по висоті насипу: для столової — до 5 м, чипсової — до 4 м, насіннєвої — до 3,5 м. Використання сучасних систем вентиляції та охолодження (Tolsma, Omnivent, Mooij Agro, AgroVent) дозволяє зберігати врожай до 11 місяців. Зволоження забезпечується напірною стіною чи автономним OmniBreeze, що підтримує середню вологість на рівні 92-94%.
Температурні режими для різних типів картоплі:
- насіннєва — 3°C (іноді 2,5°C для ранніх сортів);
- столова — 4°C;
- чипсова — 7–10°C (деякі сорти — 6,5°C).
Оптимальне добове зниження температури становить 0,3–0,5°C, що допомагає запобігти стресу бульб і появі конденсату.
“Для чипсової картоплі використовується інгібіторна обробка для зупинки проростання, яка продовжує стан спокою і зменшує викид CO2. Застосовують інгібітори на основі хлорпрофаму «Неостоп», «Гроустоп Електро» та новий препарат “1,4”. Обробка проводиться генератором гарячого туману IGEBA TF 95 HD”.
Насіннєву картоплю обробляють фунгіцидом за допомогою пристрою Mafex (2 л фунгазілу на 1 т) одразу після збирання, якщо бульби чисті від ґрунту. Важливо провести «лікувальний період» — процес загоєння бульб у сховищі одразу після закладання.
Перед відвантаженням картоплю обов’язково прогрівають мінімум до 8°C для запобігання механічних пошкоджень під час сортування. Однак у великих сховищах із насипом часте відкривання камер при такій температурі може спричинити посилене посиніння бульб, тому оптимально підтримувати 6–7°C.
За даними Інституту картоплярства, найбільші природні втрати спостерігаються у вересні-жовтні, зменшуються взимку й зростають навесні. Дослідження показали, що за шість місяців втрати столової картоплі можуть становити від 3 до 6%, тобто до 1% на місяць, залежно від сорту.