Летюча сажка кукурудзи залишається серйозною загрозою для врожаю в окремих регіонах України, хоча її поширення менш значне порівняно з пухирчастою формою захворювання. Найчастіше ця хвороба зустрічається у зонах із підвищеною вологістю, таких як Полтавська, Кіровоградська, Черкаська області та південна частина Київської області. В інших регіонах країни ураження цією хворобою фіксують рідше.
Про це розповідає AgroWeek
Симптоми летючої сажки та особливості розвитку
Ознаки летючої сажки проявляються переважно під час цвітіння кукурудзи. Збудник вражає виключно суцвіття волоті й качани, що призводить до відсутності насіння. На волотях формуються відкриті чорні скупчення спор (теліоспор), які легко розносяться вітром, руйнуючи суцвіття рослини.
Качани, уражені летючою сажкою, перетворюються на чорну масу спор, що спочатку прикрита скороченими зеленими й щільними листковими обгортками. З часом ці обгортки жовтіють, висихають і передчасно розкриваються, зазвичай вже у фазі молочної стиглості.
На відміну від пухирчастої сажки, спорові маси летючої сажки є сухими та не мають оболонки. При пухирчастій сажці оболонка спор блискуча, м’ясиста та волога всередині. Рослини, уражені летючою сажкою, часто відстають у рості, надмірно кущаться, мають рясну листкову масу та інші аномалії розвитку.
“Існує також прихована форма хвороби: спори на уражених органах не утворюються, рослина відстає у рості, качани недорозвинені або відсутні”.
Умови поширення та заходи профілактики
Масове поширення летючої сажки спостерігається насамперед на полях із пізніми строками сівби, у періоди теплої весни з високими температурами та помірною вологістю ґрунту під час проростання, а також під час спекотного літа та при порушенні сівозміни.
За відсутності чергування культур кількість уражених рослин може перевищувати 15%. Натомість за правильно організованої ротації культур цей показник знижується до 0,1–0,3%. Спори летючої сажки можуть зберігатися в орному шарі ґрунту на глибині 20–30 см, що підкреслює важливість дотримання агротехнічних заходів.
Шкідливість захворювання проявляється у зниженні врожайності через ураження качанів, а також у прихованих втратах врожаю – загибелі проростків, низькорослості рослин й недорозвиненні качанів. За сильного розвитку хвороби втрати врожаю можуть сягати 15–20%.