За підсумками всеукраїнського дослідження у 2024 році, рівень корупції у земельних відносинах агросектору продовжує суттєво знижуватися. Лише 13% опитаних повідомили про особистий досвід корупції, тоді як у 2021 році цей показник становив 24%.
Про це розповідає AgroWeek
Дослідження підтверджують позитивні зміни
Згідно з результатами дослідження, проведеного агенцією Info Sapiens на замовлення Програми з аграрного та сільського розвитку, яку фінансує уряд США, спостерігається тривала тенденція до скорочення корупційних проявів у сфері земельних відносин. Опитування представників бізнесу також демонструє позитивну динаміку: у 2024 році про корупцію в будівництві та земельних питаннях повідомили 27,9% респондентів, що менше порівняно з 32,5% у 2021 році.
Ключовим фактором такої динаміки стала впроваджена земельна реформа, яка сприяла детінізації ринку та звуженню можливостей для зловживань. Однак, як зазначають експерти, повністю корупційні ризики не ліквідовано.
Причини зниження корупції у земельній сфері
Відкриття ринку землі, скасування мораторію на відчуження ділянок та дозвіл на зміну цільового призначення стали важливими кроками для підвищення прозорості. Впровадження земельних аукціонів надало можливість прозоро реалізовувати землю і значно скоротило простір для хабарництва.
Ще одним чинником стала тимчасова заборона безоплатної передачі земель у період воєнного стану, що також позбавило чиновників інструментів для маніпуляцій. Значну роль відіграла й цифровізація державних сервісів у Державному земельному кадастрі – автоматизація процесів знижує людський фактор і мінімізує ризики несанкціонованих рішень.
“Найбільш корумпованими називають сільські, селищні та міські ради. Саме ці органи мають повноваження вирішувати земельні питання. І саме тут корупція найбільш жива та здорова”.
Місцеве самоврядування — зона найбільших ризиків
Дослідження свідчать, що вже четвертий рік поспіль бізнес найчастіше стикається з корупцією саме під час оформлення прав на користування чи власність на земельні ділянки. Найбільше нарікань викликають робота сільських, селищних та міських рад, які мають вирішальне слово у розподілі земель. Експерти переконані: для досягнення стійкого антикорупційного ефекту необхідно подальше вдосконалення процедур, автоматизація та посилення прозорості рішень органів місцевого самоврядування.
Результати реформи та подальші кроки
Земельна реформа, старт якої було оголошено у 2021 році тодішнім міністром аграрної політики Романом Лещенком, відкрила нові можливості для розвитку аграрного виробництва. Нові підходи до управління земельними ресурсами дозволяють залучати інвестиції у сфери, що потребують значних фінансових і трудових вкладень.
Протягом останнього часу понад 150 підприємств і громад у 14 областях змінили цільове призначення земель – із сільськогосподарського на промислове чи енергетичне, що дає змогу розпочати будівництво нових підприємств та електростанцій.
Водночас боротьба з корупцією триває й на державному рівні: заочно арештовано колишнього народного депутата Юрія Іванющенка, якого підозрюють у незаконному заволодінні державною землею на суму понад 160 мільйонів гривень. Такі випадки підтверджують, що корупційні схеми не викорінено остаточно.
Загалом, зниження рівня корупції у сфері земельних відносин є позитивною тенденцією, але для остаточної перемоги над зловживаннями необхідно продовжувати реформування та впроваджувати сучасні інструменти прозорості.